поконвічний ПОКОНВІ́ЧНИЙ, а, е, уроч., рідко. Те саме, що споконві́чний. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках поконвічний — поконві́чний прикметник рідко Орфографічний словник української мови поконвічний — див. вічний Словник синонімів Вусика поконвічний — -а, -е, уроч., рідко. Те саме, що споконвічний. Великий тлумачний словник сучасної мови поконвічний — Поконві́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.) поконвічний — ПОКОНВІ́ЧНИЙ, а, е, уроч., рідко. Те саме, що споконві́чний. Словник української мови в 11 томах поконвічний — Поконвічний, -а, -е Извѣчный. Поконвічні високі Карпати. Млак. 88. Словник української мови Грінченка