поконвічний

ПОКОНВІ́ЧНИЙ, а, е, уроч., рідко.

Те саме, що споконві́чний.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поконвічний — поконві́чний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. поконвічний — див. вічний Словник синонімів Вусика
  3. поконвічний — -а, -е, уроч., рідко. Те саме, що споконвічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поконвічний — Поконві́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. поконвічний — ПОКОНВІ́ЧНИЙ, а, е, уроч., рідко. Те саме, що споконві́чний. Словник української мови в 11 томах
  6. поконвічний — Поконвічний, -а, -е Извѣчный. Поконвічні високі Карпати. Млак. 88. Словник української мови Грінченка