поконвічний
ПОКОНВІ́ЧНИЙ, а, е, уроч., рідко. Те саме, що споконві́чний.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поконвічний — поконві́чний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- поконвічний — див. вічний Словник синонімів Вусика
- поконвічний — -а, -е, уроч., рідко. Те саме, що споконвічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поконвічний — ПОКОНВІ́ЧНИЙ, а, е, уроч., рідко. Те саме, що споконві́чний. Словник української мови у 20 томах
- поконвічний — Поконві́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поконвічний — Поконвічний, -а, -е Извѣчный. Поконвічні високі Карпати. Млак. 88. Словник української мови Грінченка