покопирсаний
ПОКОПИ́РСАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до покопирса́ти.
Ганна показала синові обидві пучки, сині, покопирсані неначе ножем, з синіми нігтями (І. Нечуй-Левицький);
Кожен метр плацдарму ще прострілювався ворожою артилерією, навіть мінометами, і схили долин були старанно і густо покопирсані вирвами снарядів і мін (О. Копиленко);
// у знач. прикм.
Діл був увесь сколупаний, покопирсаний, неначе на йому три дні стояла череда (І. Нечуй-Левицький);
Це була широка бита дорога в кар'єри, покопирсана, нерівна, всипана щебенем, брилами (І. Сенченко);
На обличчі .. не було живого місця. Все воно у ранах, покопирсане, обпалене (Г. Коцюба);
// покопи́рсано, безос. пред.
Алеї перетинали зрізані столітні дерева – заслони й накати. Клумби покопирсано індивідуальними окопчиками (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)