покопирсати
ПОКОПИРСА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що і без прям. дод.
Копирсати, колупати якийсь час.
Пархім не поорав відліг, – покопирсав (Л. Боровиковський);
– Це що у вас у санях? – і він гвинтівкою покопирсав у них під ногами (П. Панч);
Покопирсала [Лара биточки] виделкою, пожувала нехотя, задумано дивлячись у вікно та суплячи брови (А. Дімаров).
Словник української мови (СУМ-20)