покопитне
ПОКОПИ́ТНЕ, ного, с., іст.
Податок, який брали з власників худоби.
На ґрунтах .. сиділи його [пана] піддані, які справляли за це панщину, платили чинш, подимне, покопитне (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)ПОКОПИ́ТНЕ, ного, с., іст.
Податок, який брали з власників худоби.
На ґрунтах .. сиділи його [пана] піддані, які справляли за це панщину, платили чинш, подимне, покопитне (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)