Великий тлумачний словник сучасної мови

покопитне

покопи́тне

-ного, с., іст.

Податок, що його брали з власників худоби.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. покопитне — покопи́тне іменник середнього роду податок з власників худоби іст.  Орфографічний словник української мови
  2. покопитне — ПОКОПИ́ТНЕ, ного, с., іст. Податок, який брали з власників худоби. На ґрунтах .. сиділи його [пана] піддані, які справляли за це панщину, платили чинш, подимне, покопитне (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
  3. покопитне — ПОКОПИ́ТНЕ, ного, с., іст. Податок, який брали з власників худоби. На грунтах.. сиділи його [пана] піддані, які справляли за це панщину, платили чинш, подимне, покопитне (Панч, Гомон. Україна, 1954, 106).  Словник української мови в 11 томах