покопитне
покопи́тне
-ного, с., іст.
Податок, що його брали з власників худоби.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- покопитне — покопи́тне іменник середнього роду податок з власників худоби іст. Орфографічний словник української мови
- покопитне — ПОКОПИ́ТНЕ, ного, с., іст. Податок, який брали з власників худоби. На ґрунтах .. сиділи його [пана] піддані, які справляли за це панщину, платили чинш, подимне, покопитне (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
- покопитне — ПОКОПИ́ТНЕ, ного, с., іст. Податок, який брали з власників худоби. На грунтах.. сиділи його [пана] піддані, які справляли за це панщину, платили чинш, подимне, покопитне (Панч, Гомон. Україна, 1954, 106). Словник української мови в 11 томах