1. Орфографічний словник української мови

покопитне

покопи́тне

іменник середнього роду

податок з власників худоби

іст.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покопитне — -ного, с., іст. Податок, що його брали з власників худоби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. покопитне — ПОКОПИ́ТНЕ, ного, с., іст. Податок, який брали з власників худоби. На ґрунтах .. сиділи його [пана] піддані, які справляли за це панщину, платили чинш, подимне, покопитне (П. Панч). Словник української мови у 20 томах
  3. покопитне — ПОКОПИ́ТНЕ, ного, с., іст. Податок, який брали з власників худоби. На грунтах.. сиділи його [пана] піддані, які справляли за це панщину, платили чинш, подимне, покопитне (Панч, Гомон. Україна, 1954, 106). Словник української мови в 11 томах