покордоння

ПОКОРДО́ННЯ, я, с.

1. Кордон, межа.

Частина, в яку мене призначено на поповнення, стояла десь-то в Івангороді, на західному покордонні країни (Іван Ле).

2. Населення, що мешкає в прикордонній зоні.

І на завершення лютий Мугаммед Герай послав його [Назруллу] на спокутування своїх провин у загін до самого Зобар-Сохе, клятого виродка з албанського покордоння турків, осілого у Синоті (Іван Ле).