покортіти

ПОКОРТІ́ТИ, ти́ть, док., безос., кому, кого, з інфін. і без дод., розм.

1. Кортіти якийсь час.

– А це що за стовпи по кручі?.. – Ось побачите. Нехай покортить (А. Головко).

2. Те саме, що закорті́ти.

Мене покортіло чомусь-то побачити, де живуть вони (О. Кобилянська).

Значення в інших словниках

1. покортіти — покорті́ти дієслово доконаного виду безос., розм.  Орфографічний словник української мови
2. покортіти — -тить, док., безос., кому, кого, з інфін. і без додатка, розм. 1》 Кортіти якийсь час. 2》 Те саме, що закортіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покортіти — ЗАХОТІ́ТИСЯ безос. (про виникнення бажання у кого-небудь), СХОТІ́ТИСЯ, ЗАБАЖА́ТИСЯ, ЗАБАГА́ТИСЯ, ЗАБАГНУ́ТИСЯ, ЗАБА́ГТИСЯ, ЗАМАНУ́ТИСЯ, ЗАХТІ́ТИСЯ рідше; ЗАЖАДА́ТИСЯ, ЗАКОРТІ́ТИ розм., СКОРТІ́ТИ розм., ПОКОРТІ́ТИ розм., ЗАБАНДЮ́РИТИСЯ фам.  Словник синонімів української мови
4. покортіти — ПОКОРТІ́ТИ, ти́ть, док., безос., кому, кого, з інфін. і без додатка, розм. 1. Кортіти якийсь час. — А це що за стовпи по кручі? .. — Ось побачите. Нехай покортить (Головко, І, 1957, 194). 2. Те саме, що закорті́ти. Мене покортіло чомусь-то побачити, де живуть вони (Коб., III, 1956, 98).  Словник української мови в 11 томах
5. покортіти — Покортіти, -ти́ть гл. безл. Нѣкоторое время хотѣть сильно; не терпѣться. Нехай покортить. Кортить побігти подивиться.  Словник української мови Грінченка