покорчений

ПОКО́РЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до поко́рчити.

Загрозливо розмахував [Дем'ян Кізка] покорченими ревматизмом руками (Є. Кротевич);

* Образно. Гримнув вибух. Задвигтіли і врізалися в землю покорчені шматки третьої гармати (М. Стельмах);

Знову потягнулись обабіч дороги шереги важких, покорчених, спотворених надто довгим життям вікових дубів (В. Собко).

Значення в інших словниках

1. покорчений — поко́рчений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. покорчений — див. кривий  Словник синонімів Вусика
3. покорчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покорчити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. покорчений — ПОКО́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поко́рчити. Загрозливо розмахував [Дем’ян Кізка] покорченими ревматизмом руками (Крот., Сини.., 1948, 42); *Образно. Гримнув вибух. Задвигтіли і врізалися в землю покорчені шматки третьої гармати (Стельмах, Вел.  Словник української мови в 11 томах