покорчений —
ПОКО́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поко́рчити. Загрозливо розмахував [Дем'ян Кізка] покорченими ревматизмом руками (Є. Кротевич); * Образно. Гримнув вибух. Задвигтіли і врізалися в землю покорчені шматки третьої гармати (М.
Словник української мови у 20 томах
покорчений —
ПОКО́РЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поко́рчити. Загрозливо розмахував [Дем’ян Кізка] покорченими ревматизмом руками (Крот., Сини.., 1948, 42); *Образно. Гримнув вибух. Задвигтіли і врізалися в землю покорчені шматки третьої гармати (Стельмах, Вел.
Словник української мови в 11 томах