покричати
ПОКРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док.
Кричати якийсь час.
Отак поспорять, покричать .. та й розійдуться (Панас Мирний);
Покричав [Оленчук], побушував і знову ліг, замовк надовго (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)ПОКРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док.
Кричати якийсь час.
Отак поспорять, покричать .. та й розійдуться (Панас Мирний);
Покричав [Оленчук], побушував і знову ліг, замовк надовго (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)