покришений
ПОКРИ́ШЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до покриши́ти.
Він кладе в казанок все, що треба .. Спочатку картоплю, сіль, дрібно покришену й підсмажену цибулю і лавровий лист (П. Колесник);
// у знач. прикм.
На столі серед хати стояли бутлі з горілкою, валялись шматки й скибки покраяних паляниць і житнього хліба, покришена ковбаса й сало (І. Нечуй-Левицький);
Оксана Остапівна якраз поралась біля хати: розвішувала коло віконниць покришені яблука, щоб швидше прив'яли на сонці (І. Цюпа).
2. у знач. прикм. Який покришився.
Дрібно покришена крига, підхоплена сильною течією, проносилася повз них (М. Трублаїні).
Словник української мови (СУМ-20)