покришений

ПОКРИ́ШЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до покриши́ти.

Він кладе в казанок все, що треба.. Спочатку картоплю, сіль, дрібно покришену й підсмажену цибулю і лавровий лист (Кол., Терен.., 1959, 39);

// У знач. прикм.

На столі серед хати стояли бутлі з горілкою, валялись шматки й скибки покраяних паляниць і житнього хліба, покришена ковбаса й сало (Н.-Лев., І, 1956, 181);

Оксана Остапівна якраз поралась біля хати: розвішувала коло віконниць покришені яблука, щоб швидше прив’яли на сонці (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 76).

2. у знач. прикм. Який покришився.

Дрібно покришена крига, підхоплена сильною течією, проносилася повз них (Трубл., Лахтак, 1953, 38).

Значення в інших словниках

1. покришений — покри́шений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. покришений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до покришити. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм. Який покришився.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покришений — ПОКРИ́ШЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до покриши́ти. Він кладе в казанок все, що треба .. Спочатку картоплю, сіль, дрібно покришену й підсмажену цибулю і лавровий лист (П. Колесник); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах