покричати

ПОКРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Кричати якийсь час.

Отак поспорять, покричать.. та й розійдуться (Мирний, І, 1949, 184);

Покричав [Оленчук], побушував і знову ліг, замовк надовго (Гончар, II, 1959, 280).

Значення в інших словниках

1. покричати — покрича́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. покричати — -чу, -чиш, док. Кричати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покричати — ПОКРИЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Кричати якийсь час. Отак поспорять, покричать .. та й розійдуться (Панас Мирний); Покричав [Оленчук], побушував і знову ліг, замовк надовго (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. покричати — Покрича́ти, -чу́, -чи́ш гл. Покричать.  Словник української мови Грінченка