покуйовдити
ПОКУЙО́ВДИТИ, джу, диш, що.
Док. до куйо́вдити.
Олександр Іванович безтямно покуйовдив собі бороду, потім скинув пальто (Ю. Шовкопляс).
Словник української мови (СУМ-20)ПОКУЙО́ВДИТИ, джу, диш, що.
Док. до куйо́вдити.
Олександр Іванович безтямно покуйовдив собі бороду, потім скинув пальто (Ю. Шовкопляс).
Словник української мови (СУМ-20)