покуйовджений
ПОКУЙО́ВДЖЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до покуйо́вдити;
// у знач. прикм.
Чому він і досі не поголив своєї покуйовдженої бороди.., я не питав – незручно (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)ПОКУЙО́ВДЖЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до покуйо́вдити;
// у знач. прикм.
Чому він і досі не поголив своєї покуйовдженої бороди.., я не питав – незручно (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)