Значення в інших словниках
-
покуйовджений —
покуйо́вджений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
покуйовджений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до покуйовдити. || у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
покуйовджений —
ПОКУЙО́ВДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покуйо́вдити; // у знач. прикм. Чому він і досі не поголив своєї покуйовдженої бороди.., я не питав – незручно (Олесь Досвітній).
Словник української мови у 20 томах
-
покуйовджений —
КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
покуйовджений —
Покуйо́вджений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
покуйовджений —
ПОКУЙО́ВДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покуйо́вдити; // У знач. прикм. Чому він і досі не поголив своєї покуйовдженої бороди.., я не питав — незручно (Досв., Вибр., 1959, 28).
Словник української мови в 11 томах