Великий тлумачний словник сучасної мови

покуйовджений

покуйо́вджений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до покуйовдити.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. покуйовджений — покуйо́вджений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. покуйовджений — див. кошлатий  Словник синонімів Вусика
  3. покуйовджений — ПОКУЙО́ВДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до покуйо́вдити; // у знач. прикм. Чому він і досі не поголив своєї покуйовдженої бороди.., я не питав – незручно (Олесь Досвітній).  Словник української мови у 20 томах
  4. покуйовджений — КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  5. покуйовджений — Покуйо́вджений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. покуйовджений — ПОКУЙО́ВДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покуйо́вдити; // У знач. прикм. Чому він і досі не поголив своєї покуйовдженої бороди.., я не питав — незручно (Досв., Вибр., 1959, 28).  Словник української мови в 11 томах