покуйовджений
покуйо́вджений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до покуйовдити.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипокуйо́вджений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до покуйовдити.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови