Великий тлумачний словник сучасної мови

покудовчити

покудо́вчити

-чу, -чиш, перех., розм.

Док. до кудовчити.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. покудовчити — покудо́вчити дієслово доконаного виду покошлатити розм.  Орфографічний словник української мови
  2. покудовчити — ПОКУДО́ВЧИТИ, чу, чиш, що, розм. Док. до кудо́вчити.  Словник української мови у 20 томах
  3. покудовчити — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  4. покудовчити — ПОКУДО́ВЧИТИ, чу, чиш, перех., розм. Док. до кудо́вчити.  Словник української мови в 11 томах
  5. покудовчити — Покудовчити, -чу, -чиш гл. = покудлати. --------------- Покудовчити, -чу, -чиш гл. 1) = покудлати. 2) Отколотить.  Словник української мови Грінченка