покудовчити ПОКУДО́ВЧИТИ, чу, чиш, перех., розм. Док. до кудо́вчити. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках покудовчити — покудо́вчити дієслово доконаного виду покошлатити розм. Орфографічний словник української мови покудовчити — -чу, -чиш, перех., розм. Док. до кудовчити. Великий тлумачний словник сучасної мови покудовчити — ПОКУДО́ВЧИТИ, чу, чиш, що, розм. Док. до кудо́вчити. Словник української мови у 20 томах покудовчити — КОШЛА́ТИТИ (робити кошлатим), КО́ШЛАТИ, КУЙО́ВДИТИ, РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, СКУЙО́ВДЖУВАТИ, РОЗТРІ́ПУВАТИ, КУДО́ВЧИТИ розм., РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ розм., КУ́ДЛАТИ розм., КОСМА́ТИТИ (КОСМА́ЧИТИ) розм., КУ́ЧМИТИ розм., ПА́ТЛАТИ розм., РОЗПА́ТЛУВАТИ розм. Словник синонімів української мови покудовчити — Покудовчити, -чу, -чиш гл. = покудлати. --------------- Покудовчити, -чу, -чиш гл. 1) = покудлати. 2) Отколотить. Словник української мови Грінченка