покуп
ПО́КУП, у, ч., розм.
1. Те саме, що купува́ння.
2. Куплена річ; покупка.
– Софія не призналась би зроду, що йде за покупом для баронеси (Леся Українка).
3. Потреба в якомусь товарі з боку покупця; попит.
Як нема покупу, то вони (крамарі там, чи що) дешево продаватимуть кожухи (Сл. Б. Грінченка);
– А може, за місяць, за другий і на чіпці знов покуп буде (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)