покінчення
ПОКІ́НЧЕННЯ, я, с., рідко.
Дія за знач. покінчи́ти 1.
Я лишаю його абсолютно в спокою, аж до покінчення екзаменів (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)ПОКІ́НЧЕННЯ, я, с., рідко.
Дія за знач. покінчи́ти 1.
Я лишаю його абсолютно в спокою, аж до покінчення екзаменів (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)