Словник української мови у 20 томах

поластитися

ПОЛА́СТИТИСЯ і ПОЛА́ЩИТИСЯ, а́щуся, а́стишся, док., до кого і без дод.

1. Ластитися, лащитися якийсь час.

Собачка полащилась трохи й побігла далі (С. Васильченко).

2. перен., зневажл. Догоджати кому-небудь, запобігати перед кимсь.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. поластитися — і полащитися, -ащуся, -астишся, док., до кого і без додатка. 1》 Ластитися, лащитися якийсь час. 2》 перен., зневажл. Догоджати кому-небудь, запобігати перед кимсь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поластитися — пола́ститися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. поластитися — ПОЛА́СТИТИСЯ і ПОЛА́ЩИТИСЯ, а́щуся, а́стишся, док., до кого і без додатка. 1. Ластитися, лащитися якийсь час. Собачка полащилась трохи й побігла далі (Вас., І, 1959, 341). 2. перен., зневажл. Догоджати кому-небудь, запобігати перед кимсь.  Словник української мови в 11 томах