поласувати
ПОЛА́СУВА́ТИ, а́су́ю, а́су́єш, чим і без дод.
Док. до ла́сува́ти.
– Здоровенька була, Лисичко! Поласуй з нами, молодичко! А виноград же то який! У вашому гаю не виросте такий!.. (Л. Глібов);
Хто б не хотів поласувати ягодами, але ж не личить хлопцеві брати їх у дівчинки, і я байдуже кажу: – Ні, не хочу (М. Стельмах);
– На тобі, малий Жменяче, поласуй, – сказав Дувид, виймаючи з кишені яблуко (М. Томчаній).
Словник української мови (СУМ-20)