поласувати
ПОЛА́СУВА́ТИ, а́су́ю, а́су́єш, чим і без додатка. Док. до ла́сува́ти.
— Здоровенька була, Лисичко! Поласуй з нами, молодичко! А виноград же то який! У вашому гаю не виросте такий!.. (Гл., Вибр., 1951, 138);
Хто б не хотів поласувати ягодами, але ж не личить хлопцеві брати їх у дівчинки, і я байдуже кажу: — Ні, не хочу (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 87);
— На тобі, малий Жменяче, поласуй, — сказав Дувид, виймаючи з кишені яблуко (Томч., Жменяки, 1964, 10).
Словник української мови (СУМ-11)