поластитися
ПОЛА́СТИТИСЯ і ПОЛА́ЩИТИСЯ, а́щуся, а́стишся, док., до кого і без додатка.
1. Ластитися, лащитися якийсь час.
Собачка полащилась трохи й побігла далі (Вас., І, 1959, 341).
2. перен., зневажл. Догоджати кому-небудь, запобігати перед кимсь.
Словник української мови (СУМ-11)