полегшення

ПОЛЕ́ГШЕННЯ, я, с.

Дія і стан за знач. поле́гшити і поле́гшитися.

Австрійський уряд узявся сам добитися перед Польщею полегшення для українських купців (з наук. літ.);

Для полегшення стану Тараса Сошенко згодився намалювати портрет жінки Енгельгардтового управителя – Прехтеля (О. Іваненко);

Беручи нових пожильців, господиня надіялася на те, що прийде полегшення на її руки (Григорій Тютюнник);

– Мамцю, прошу взяти себе в руки. Мені здається, що це полегшення перед смертю (Ірина Вільде);

Віддих полегшення вирвався з уст Горленкових (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. полегшення — [полегшеин':а] -н':а, р. мн. -еин'  Орфоепічний словник української мови
2. полегшення — -я, с. Дія і стан за знач. полегшити і полегшитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. полегшення — Полегша, полекша, полегкість, попуст, пільга  Словник чужослів Павло Штепа
4. полегшення — поле́гшення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
5. полегшення — ПОЛЕ́ГШЕННЯ (стан, відчуття заспокоєності, звільнення від тривоги, болю й т. ін.), ПОЛЕ́ГКІСТЬ, ОБЛЕ́ГШЕННЯ рідше, ПО́ПУСТ розм., ПОЛЕ́ГША діал., ПІ́ЛЬГА діал.  Словник синонімів української мови
6. полегшення — Поле́гшення, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. полегшення — ПОЛЕ́ГШЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. поле́гшити і поле́гшитися. Революційний клас в реакційній війні не може не бажати поразки свого уряду, не може не бачити зв’язку його воєнних невдач з полегшенням повалення його (Ленін, 26, 1972, 308)...  Словник української мови в 11 томах