полегшення

ПОЛЕ́ГШЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. поле́гшити і поле́гшитися.

Революційний клас в реакційній війні не може не бажати поразки свого уряду, не може не бачити зв’язку його воєнних невдач з полегшенням повалення його (Ленін, 26, 1972, 308);

Розвиток нової техніки буде використаний для корінного поліпшення і полегшення умов праці радянської людини (Програма КПРС, 1961, 58);

Для полегшення стану Тараса Сошенко згодився намалювати портрет жінки Енгельгардтового управителя — Прехтеля (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 119);

Беручи нових пожильців, господиня надіялася на те, що прийде полегшення на її руки (Тют., Вир, 1964, 263);

— Мамцю, прошу взяти себе в руки. Мені здається, що це полегшення перед смертю (Вільде, Сестри.., 1958, 100);

Віддих полегшення вирвався з уст Горленкових (Тулуб, Людолови, І, 1957, 268).

Значення в інших словниках

1. полегшення — [полегшеин':а] -н':а, р. мн. -еин'  Орфоепічний словник української мови
2. полегшення — -я, с. Дія і стан за знач. полегшити і полегшитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. полегшення — Полегша, полекша, полегкість, попуст, пільга  Словник чужослів Павло Штепа
4. полегшення — поле́гшення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
5. полегшення — ПОЛЕ́ГШЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. поле́гшити і поле́гшитися. Австрійський уряд узявся сам добитися перед Польщею полегшення для українських купців (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
6. полегшення — ПОЛЕ́ГШЕННЯ (стан, відчуття заспокоєності, звільнення від тривоги, болю й т. ін.), ПОЛЕ́ГКІСТЬ, ОБЛЕ́ГШЕННЯ рідше, ПО́ПУСТ розм., ПОЛЕ́ГША діал., ПІ́ЛЬГА діал.  Словник синонімів української мови
7. полегшення — Поле́гшення, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)