полегшений
ПОЛЕ́ГШЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до поле́гшити.
Полегшений від вершника, він [кінь] докладав сил, щоб не відставати (Іван Ле);
// поле́гшено, безос. пред.
– Люди розумової праці винайшли трактор. Ти на ньому ореш, радієш, що тобі полегшено працю (Григорій Тютюнник).
2. у знач. прикм. Зменшений у вазі; облегшений.
Треба .. різко збільшити виробництво взуття гарячої вулканізації на мікропористій полегшеній підошві (з наук.-попул. літ.);
Ми звертаємося до металургів .. з проханням збільшити випуск високоміцних і полегшених труб для геологів (з газ.).
3. у знач. прикм. Який звільнився від болю, тривоги, неспокою і т. ін.
Звіривши матері всі свої жалі, виливши на її могилу тяжку .. нудьгу, Улька поверталася додому з полегшеним серцем (С. Добровольський);
// Який виражає полегшення.
З грудей вирвалось мимовільне полегшене й радісне зітхання (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)