полишення

ПОЛИ́ШЕННЯ, я, с., рідко.

Дія за знач. полиша́ти¹.

Філіп, король французів, викрав Бертранду, анжуйську графиню, і, покинувши свою благородну жену, постидно одружився з порушницею шлюбного союзу. Попри докори прелатів Франції за свавільне полишення своєї жони і за полишення Бертрандою мужа, він відмовився принести покаяння в содіянні такого ненависного злочину і, пригноблений літами й хворощами, скорботно кінчив життя, занурений у перелюбство (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. полишення — -я, с., рідко. Дія за знач. полишати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полишення — поли́шення іменник середнього роду рідко  Орфографічний словник української мови
3. полишення — ПОЛИ́ШЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. полиша́ти.  Словник української мови в 11 томах