полонянин
ПОЛОНЯ́НИН, а, ч., фольк., заст.
Полонений (у 2 знач.).
Піді мною необ'їжджений кінь, мені тридцять шість літ. Я – Іслам-Гірей, вчорашній полонянин польського короля, нині калга у слабкосилого брата Бегадир-Гірея, завтра – хан. Слухайте мене, ногаї і тати! (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)