полохатися
ПОЛО́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок.
Відчувати страх, боятися.
[Наталя Семенівна (побачивши Оксану):] Ти?! [Оксана:] Я! Не полохайтесь! Це не манія, а я живесенька... (М. Кропивницький);
// Виявляти занепокоєння, хвилювання.
– Не полохайся, Катре, – вмовляю, – се сон недільний: як до обід не справдиться, то й не ждати нічого (Марко Вовчок);
Чогось вона непевна була, чогось полохалася, наче чого дожидалася (Панас Мирний);
// Лякаючись кого-, чого-небудь, схоплюватися з місця, тікати, кидатися врозтіч і т. ін.
Полохається, як заєць бубона (прислів'я);
Свиня, увільнена з посторонків, стояла тепер на возі.., кождої хвилі полохаючися перед кождим новим предметом (І. Франко);
Річку переїздили вбрід. Деякі коні полохалися води, комизились, рвали посторонки (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)