полохатися

ПОЛО́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. Відчувати страх, боятися.

[Наталя Семенівна (побачивши Оксану):] Ти?! [Оксана:] Я! Не полохайтесь! Це не манія, а я живесенька… (Кроп., І, 1958, 416);

// Виявляти занепокоєння, хвилювання.

— Не полохайся, Катре, — вмовляю, — се сон недільний: як до обід не справдиться, то й не ждати нічого (Вовчок, І, 1955, 192);

Чогось вона непевна була, чогось полохалася, наче чого дожидалася (Мирний, III, 1954, 240);

// Лякаючись кого-, чого-небудь, схоплюватися з місця, тікати, кидатися врозтіч і т. ін.

Полохається, як заєць бубона (Укр.. присл.., 1955, 213);

Свиня, увільнена з посторонків, стояла тепер на возі.., кождої хвилі полохаючися перед кождим новим предметом (Фр., III, 1950, 213);

Річку переїздили вбрід. Деякі коні полохалися води, комизились, рвали посторонки (Гончар, III, 1959, 82).

Значення в інших словниках

1. полохатися — див. боятися  Словник синонімів Вусика
2. полохатися — -аюся, -аєшся, недок. Відчувати страх, боятися. || Виявляти занепокоєння, хвилювання. || Лякаючись кого-, чого-небудь, схоплюватися з місця, тікати, кидатися врозтіч і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. полохатися — поло́хатися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
4. полохатися — ПОЛО́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок. Відчувати страх, боятися. [Наталя Семенівна (побачивши Оксану):] Ти?! [Оксана:] Я! Не полохайтесь! Це не манія, а я живесенька... (М. Кропивницький); // Виявляти занепокоєння, хвилювання.  Словник української мови у 20 томах
5. полохатися — ЛЯКА́ТИСЯ кого, чого й без додатка (зазнавати страху, переляку від кого-, чого-небудь), СТРАХА́ТИСЯ, СТРАШИ́ТИСЯ, ПОЛО́ХАТИСЯ, САХА́ТИСЯ, ЖАХА́ТИСЯ кого, чого, підсил., УЖАХА́ТИСЯ (ВЖАХА́ТИСЯ), ТРЕМТІ́ТИ перед ким, чим і без додатка, підсил.  Словник синонімів української мови
6. полохатися — Полохатися, -хаюся, -єшся гл. Пугаться. Як почуєте про войни та бунти, не полохайтесь. Єв. Л. XXI. 9.  Словник української мови Грінченка