полохкий
ПОЛОХКИ́Й, а́, е́, розм., рідко. Те саме, що полохли́вий.
Кінь полохкий (Сл. Гр.).
Не з полохки́х — те саме, що Не з полохли́вих ( див. полохли́вий).
— Не з полохких я, пане мій, Ниць чолом не хилюсь… (Граб., І, 1959, 231).
Словник української мови (СУМ-11)