полтавці
ПОЛТА́ВЦІ, ів, мн. (одн. полта́вець, вця, ч.; полта́вка, и, ж.), розм.
Те саме, що полтавча́ни.
Задумали полтавці святкувати роковини смерті нашого славного і незабутнього І. Котляревського (Панас Мирний);
У кожного полтавця є щось від Гоголя й Остапа Вишні (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)