полтавці
ПОЛТА́ВЦІ, ів, мн. (одн. полта́вець, вця, ч.; полта́вка, и, ж.), розм. Те саме, що полтавча́ни.
Задумали полтавці святкувати роковини смерті нашого славного і незабутнього І. Котляревського (Мирний, V, 1955, 398);
У кожного полтавця є щось від Гоголя й Остапа Вишні (Цюпа, Краяни, 1971, 62).
Словник української мови (СУМ-11)