полтавчани
ПОЛТАВЧА́НИ, ча́н, мн. (одн. полтавча́нин, а, ч.; полтавча́нка, и, ж.). Жителі або уродженці міста Полтави і Полтавщини.
Полтавчани і херсонці, слобожанці і чернігівці, забравши те, що можна було забрати, перебиралися на Донбас (Чаб., За півгодини.., 1963, 17);
Котляревський — полтавчанин з народження і дуже тривалий час мешканець свого рідного міста (Пит. походж. укр. мови, 1956, 11);
Олена, як істинна полтавчанка, образилася з того, що гість не скористався із її гостинності і все печене й варене так і залишилося на столі цілим (Тют., Вир, 1964, 103).
Словник української мови (СУМ-11)