полтавчани
ПОЛТАВЧА́НИ, ча́н, мн. (одн. полтавча́нин, а, ч.; полтавча́нка, и, ж.).
Жителі або уродженці міста Полтави і Полтавщини.
Полтавчани і херсонці, слобожанці і чернігівці, забравши те, що можна було забрати, перебиралися на Донбас (М. Чабанівський);
Котляревський – полтавчанин з народження і дуже тривалий час мешканець свого рідного міста (з наук. літ.);
Олена, як істинна полтавчанка, образилася з того, що гість не скористався із її гостинності і все печене й варене так і залишилося на столі цілим (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)