полуденний
ПОЛУДЕ́ННИЙ, а, е.
1. Стос. до полудня (у 1 знач.).
Спадав полуденний пил на биті шляхи (Н. Рибак);
Млосна полуденна спека дихала навколо нагрітою травою (О. Донченко);
// Який відбувається, здійснюється і т. ін. в полудень.
Тепер якраз перерва після полуденного доїння корів (І. Волошин).
2. заст. Південний.
На полуденній стіні церкви була залізна дошка з написом (І. Нечуй-Левицький);
Перед ними зелене намистечко з Ховерезма, перли з полуденних теплих морів (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)