полуденний

ПОЛУДЕ́ННИЙ, а, е.

1. Стос. до полудня (у 1 знач.).

Спадав полуденний пил на биті шляхи (Рибак, Помилка.., 1956, 177);

Млосна полуденна спека дихала навколо нагрітою травою (Донч., Дочка, 1950, 152);

// Який відбувається, здійснюється і т. ін. в полудень.

Тепер якраз перерва після полуденного доїння корів (Вол., Місячне срібло, 1961, 248).

◊ Полуде́нна лі́нія — лінія перетину площини горизонту з площиною меридіана, вздовж якої падає тінь від предметів.

Полуденною лінією називається лінія перетину площин меридіана і горизонту. Ця лінія названа так через те, що опівдні тіні від предметів падають саме в цьому напрямі (Астр., 1956, 19).

2. заст. Південний.

На полуденній стіні церкви була залізна дошка з написом (Н.-Лев., І, 1956, 338);

Перед ними зелене намистечко з Ховерезма, перли з полуденних теплих морів (Скл., Святослав, 1959, 121).

Значення в інших словниках

1. полуденний — -а, -е. 1》 Стос. до полудня (у 1 знач.). || Який відбувається, здійснюється і т. ін. в полудень. 2》 заст. Південний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полуденний — полуде́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. полуденний — ПОЛУДЕ́ННИЙ, а, е. 1. Стос. до полудня (у 1 знач.). Спадав полуденний пил на биті шляхи (Н. Рибак); Млосна полуденна спека дихала навколо нагрітою травою (О. Донченко); // Який відбувається, здійснюється і т. ін. в полудень.  Словник української мови у 20 томах
4. полуденний — ПІВДЕ́ННИЙ (який є, розташований на півдні, спрямований на південь або в напрямку з півдня), ПОЛУДЕ́ННИЙ заст., поет.; ЗЮ́ЙДОВИЙ спец. (про вітер). Ломицький пробував на службі в одному південному місті недалечко од Чорного моря... (І.  Словник синонімів української мови
5. полуденний — Полуде́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. полуденний — Полуденний, -а, -е Полуденный, южный. І повернув Господь од сходу буйний вітер, а другою підняв з полуденного краю. К. Псал. 179.  Словник української мови Грінченка