полуденний
ПОЛУДЕ́ННИЙ, а, е.
1. Стос. до полудня (у 1 знач.).
Спадав полуденний пил на биті шляхи (Рибак, Помилка.., 1956, 177);
Млосна полуденна спека дихала навколо нагрітою травою (Донч., Дочка, 1950, 152);
// Який відбувається, здійснюється і т. ін. в полудень.
Тепер якраз перерва після полуденного доїння корів (Вол., Місячне срібло, 1961, 248).
◊ Полуде́нна лі́нія — лінія перетину площини горизонту з площиною меридіана, вздовж якої падає тінь від предметів.
Полуденною лінією називається лінія перетину площин меридіана і горизонту. Ця лінія названа так через те, що опівдні тіні від предметів падають саме в цьому напрямі (Астр., 1956, 19).
2. заст. Південний.
На полуденній стіні церкви була залізна дошка з написом (Н.-Лев., І, 1956, 338);
Перед ними зелене намистечко з Ховерезма, перли з полуденних теплих морів (Скл., Святослав, 1959, 121).
Значення в інших словниках
- полуденний — -а, -е. 1》 Стос. до полудня (у 1 знач.). || Який відбувається, здійснюється і т. ін. в полудень. 2》 заст. Південний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- полуденний — полуде́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- полуденний — ПОЛУДЕ́ННИЙ, а, е. 1. Стос. до полудня (у 1 знач.). Спадав полуденний пил на биті шляхи (Н. Рибак); Млосна полуденна спека дихала навколо нагрітою травою (О. Донченко); // Який відбувається, здійснюється і т. ін. в полудень. Словник української мови у 20 томах
- полуденний — ПІВДЕ́ННИЙ (який є, розташований на півдні, спрямований на південь або в напрямку з півдня), ПОЛУДЕ́ННИЙ заст., поет.; ЗЮ́ЙДОВИЙ спец. (про вітер). Ломицький пробував на службі в одному південному місті недалечко од Чорного моря... (І. Словник синонімів української мови
- полуденний — Полуде́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- полуденний — Полуденний, -а, -е Полуденный, южный. І повернув Господь од сходу буйний вітер, а другою підняв з полуденного краю. К. Псал. 179. Словник української мови Грінченка