1. Словник синонімів української мови

полуденний

ПІВДЕ́ННИЙ (який є, розташований на півдні, спрямований на південь або в напрямку з півдня), ПОЛУДЕ́ННИЙ заст., поет.; ЗЮ́ЙДОВИЙ спец. (про вітер). Ломицький пробував на службі в одному південному місті недалечко од Чорного моря... (І. Нечуй-Левицький); Вітер південний, вітер з лиману Кличе і кличе на землю кохану (М. Нагнибіда); Коли на полуденнім боці двора молодці так щасливо відбивали напади монголів, ішла завзята і не так щаслива боротьба на північнім подвір'ю (І. Франко); Подув зюйдовий вітер і почав зганяти туман (М. Трублаїні).

ПОЛУДЕ́ННИЙ (стос. до дванадцятої години дня, середини дня), ПОЛУДНЕ́ВИЙ, ПІВДЕ́ННИЙ, ОПІВДЕ́ННИЙ, ОПІВДНІШНИЙ діал., ПОЛУ́ДНІЙ діал. Полуденна спека пашіла млістю й духом нагрітого листя (О. Донченко); Це біла ніч чи біла маячня чи сніг травневий чи білий біль мій ачи полудневий непроминальний сон мій? (В. Стус); Як підходила південна пора і час для снідання, — розвивалися шлункові соки, і живіт сам кричав їсти (А. Кримський); Червневе опівденне сонце досить-таки припікало (Б. Антоненко-Давидович); Згинь, невільництво, геть! Я не хочу ганьби, Щоб улітку, в жари опівднішні, Холодочком мене обвівали раби, Білих здирців брати безутішні! (переклад П. Грабовського); А на третій день у полудню годину Знеможіли Ігореві стяги — поникли... (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полуденний — -а, -е. 1》 Стос. до полудня (у 1 знач.). || Який відбувається, здійснюється і т. ін. в полудень. 2》 заст. Південний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полуденний — полуде́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. полуденний — ПОЛУДЕ́ННИЙ, а, е. 1. Стос. до полудня (у 1 знач.). Спадав полуденний пил на биті шляхи (Н. Рибак); Млосна полуденна спека дихала навколо нагрітою травою (О. Донченко); // Який відбувається, здійснюється і т. ін. в полудень. Словник української мови у 20 томах
  4. полуденний — Полуде́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. полуденний — ПОЛУДЕ́ННИЙ, а, е. 1. Стос. до полудня (у 1 знач.). Спадав полуденний пил на биті шляхи (Рибак, Помилка.., 1956, 177); Млосна полуденна спека дихала навколо нагрітою травою (Донч., Дочка, 1950, 152); // Який відбувається, здійснюється і т. ін. в полудень. Словник української мови в 11 томах
  6. полуденний — Полуденний, -а, -е Полуденный, южный. І повернув Господь од сходу буйний вітер, а другою підняв з полуденного краю. К. Псал. 179. Словник української мови Грінченка