1. Словник української мови у 20 томах

полуденний

ПОЛУДЕ́ННИЙ, а, е.

1. Стос. до полудня (у 1 знач.).

Спадав полуденний пил на биті шляхи (Н. Рибак);

Млосна полуденна спека дихала навколо нагрітою травою (О. Донченко);

// Який відбувається, здійснюється і т. ін. в полудень.

Тепер якраз перерва після полуденного доїння корів (І. Волошин).

2. заст. Південний.

На полуденній стіні церкви була залізна дошка з написом (І. Нечуй-Левицький);

Перед ними зелене намистечко з Ховерезма, перли з полуденних теплих морів (С. Скляренко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полуденний — -а, -е. 1》 Стос. до полудня (у 1 знач.). || Який відбувається, здійснюється і т. ін. в полудень. 2》 заст. Південний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полуденний — полуде́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. полуденний — ПІВДЕ́ННИЙ (який є, розташований на півдні, спрямований на південь або в напрямку з півдня), ПОЛУДЕ́ННИЙ заст., поет.; ЗЮ́ЙДОВИЙ спец. (про вітер). Ломицький пробував на службі в одному південному місті недалечко од Чорного моря... (І. Словник синонімів української мови
  4. полуденний — Полуде́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. полуденний — ПОЛУДЕ́ННИЙ, а, е. 1. Стос. до полудня (у 1 знач.). Спадав полуденний пил на биті шляхи (Рибак, Помилка.., 1956, 177); Млосна полуденна спека дихала навколо нагрітою травою (Донч., Дочка, 1950, 152); // Який відбувається, здійснюється і т. ін. в полудень. Словник української мови в 11 томах
  6. полуденний — Полуденний, -а, -е Полуденный, южный. І повернув Господь од сходу буйний вітер, а другою підняв з полуденного краю. К. Псал. 179. Словник української мови Грінченка