полюбовний

ПОЛЮБО́ВНИЙ, а, е, розм.

1. Заснований на взаємній домовленості.

Брати в полюбовній згоді довершили поділ (І. Франко);

– Там [у судовому “Положенні”] чорним по білому написано, що незалежно від полюбовної згоди поміщик може в усякий час вимагати від селян обміну необхідної йому землі (М. Стельмах).

2. Сповнений любові (у 2 знач.); ласкавий, ніжний.

Прагнень юності щоденних, Полюбовних слів, Наших дум, присвят пісенних Чую знову спів (П. Усенко).

Значення в інших словниках

1. полюбовний — (- згоду) взаємний, обопільний; ПОЕТ. ласкавий, ніжний.  Словник синонімів Караванського
2. полюбовний — -а, -е, розм. 1》 Заснований на взаємній домовленості, повазі; мирний. 2》 Сповнений любові (у 2 знач.); ласкавий, ніжний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. полюбовний — полюбо́вний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
4. полюбовний — ЛАСКА́ВИЙ (який виявляє або виражає ласку), НІ́ЖНИЙ, ЛА́ГІДНИЙ, ПЕСТЛИ́ВИЙ, ГОЛУБИ́НИЙ, ЛА́ДНИЙ розм., ПОЛЮБО́ВНИЙ розм., ЗЛА́ГІДНИЙ рідше, ПЕСТИ́ВИЙ рідко; СКЛІ́ННИЙ, ПРИГОЛУ́БЛИВИЙ розм. (який виражає ласку); ПЕ́ЩЕНИЙ діал. (перев. про слово).  Словник синонімів української мови
5. полюбовний — ПОЛЮБО́ВНИЙ, а, е, розм. 1. Заснований на взаємній домовленості. Брати в полюбовній згоді довершили поділ (Фр.,VI, 1951, 203); — Там [у судовому «Положенні»] чорним по білому написано...  Словник української мови в 11 томах