полюбовний
ЛАСКА́ВИЙ (який виявляє або виражає ласку), НІ́ЖНИЙ, ЛА́ГІДНИЙ, ПЕСТЛИ́ВИЙ, ГОЛУБИ́НИЙ, ЛА́ДНИЙ розм., ПОЛЮБО́ВНИЙ розм., ЗЛА́ГІДНИЙ рідше, ПЕСТИ́ВИЙ рідко; СКЛІ́ННИЙ, ПРИГОЛУ́БЛИВИЙ розм. (який виражає ласку); ПЕ́ЩЕНИЙ діал. (перев. про слово). Лейбуньо не чув від неї ніколи ласкавого, пещеного слова (І. Франко); Синь гаїв, поля, світання, пісня солов'їна, ніжний шепіт і зітхання — моя Україна (В. Сосюра); Лагідним рухом пестила (Маруся) корову (Г. Хоткевич); Маркіз Шоньйо.. з пестливою ніжністю розкрив на долоні табакерку (Н. Рибак); Що в тобі? — Голубина посмішка, Як далекої ніжності знак (А. Малишко); Всі ви майстри на ладні слова (М. Чабанівський); Прагнень юності щоденних, Полюбовних слів, Наших дум, присвят пісенних Чую знову спів (П. Усенко); — Вона не знала.. того пестивого материного жалування, що так добре його видко навіть, як гляне мати (Б. Грінченко); Дуже часто тиха і склінна невістка уміє цілковито задобрити воркотливу свекруху (І. Франко); Приголубливі слова.
ЛЮБО́ВНИЙ (пов'язаний з почуттям кохання, закоханості), СЕРДЕ́ЧНИЙ, РОМАНТИ́ЧНИЙ, ПОЛЮБО́ВНИЙ розм., РОМАНІ́ЧНИЙ заст., АМУ́РНИЙ розм. заст. Ніякі слова, ніякі докори, ані любовні закляття не були в силі зворушити його так сильно й глибоко, як ці сльози улюбленої жінки (І. Франко); Сьогодні бригадир спустився під землю з посмішкою на вустах. Хлопці.. зрозуміло переглянулися: мовляв, сердечні справи ватажка пішли на лад (М. Ю. Тарновський); Відразу впізнала (Неля) у зарослому в'язневі колишнього гімназиста, що на пам'ятній вечірці віддав перевагу Орисі Ілаковичевій перед нею, Нелею. Для романтичної Нелинової натури цей відразу став знаменним (Ірина Вільде); Прагнень юності щоденних, Полюбовних слів, Наших дум, присвят пісенних Чую знову спів (П. Усенко); Вона зацікавилась його романом, бо була дуже охоча й ласа до .. романічних пригод (І. Нечуй-Левицький); Тільки ж усе те було дуже далеке од яких-небудь амурних ілюзій (А. Кримський). — Пор. 4. близьки́й.
МИ́РНИЙ (схильний до злагоди, дружніх стосунків тощо), МИРОЛЮ́БНИЙ, СУМИ́РНИЙ (сповнений покори, незлобивості); ПОЛЮБО́ВНИЙ розм. (який ґрунтується на взаємній домовленості). Вчорашні мирні люди сьогодні стали воїнами (М. Шеремет); Індійці — миролюбний народ, що не терпить насильства (з газети); Навряд чи знав молодий лейтенант, що цей літній, сумирний його боєць ще три місяці тому навчав сотні таких же, як він, зелених хлопців (О. Гончар); Брати в полюбовній згоді довершили поділ тим способом, що претендентові відпустили земельні добра, а собі залишили готовий капітал (І. Франко).
Словник синонімів української мови