Словник української мови у 20 томах

полякатися

ПОЛЯКА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док.

Відчути ляк, страх, злякатися (про всіх або багатьох).

Швидко дві цеглини котилися, гуркотячи, з гори на низ. Люди, що ще надійшли, полякалися і кинулися врозтіч, хто куди попав (Панас Мирний);

Затахкали качки, засичали гуси, полякались кури, горобці куди видно – киш! (О. Довженко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. полякатися — -аємося, -аєтеся, док. Відчути ляк, страх, злякатися (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полякатися — поляка́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. полякатися — ПОЛЯКА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Відчути ляк, страх, злякатися (про всіх або багатьох). Швидко дві цеглини котилися, гуркотячи, з гори на низ.  Словник української мови в 11 томах
  4. полякатися — Полякатися, -каємося, -єтеся гл. Перепугаться, напугаться (о многихъ). Вони осі полякались і змій злякавсь. Рудч. Ск. І. 114.  Словник української мови Грінченка