полякатися

ПОЛЯКА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Відчути ляк, страх, злякатися (про всіх або багатьох).

Швидко дві цеглини котилися, гуркотячи, з гори на низ. Люди, що ще надійшли, полякалися і кинулися врозтіч, хто куди попав (Мирний, І, 1954, 251);

Затахкали качки, засичали гуси, полякались кури, горобці куди видно — киш! (Довж., Зач. Десна, 1957, 480).

Значення в інших словниках

1. полякатися — -аємося, -аєтеся, док. Відчути ляк, страх, злякатися (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полякатися — поляка́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. полякатися — ПОЛЯКА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся, док. Відчути ляк, страх, злякатися (про всіх або багатьох). Швидко дві цеглини котилися, гуркотячи, з гори на низ.  Словник української мови у 20 томах
4. полякатися — Полякатися, -каємося, -єтеся гл. Перепугаться, напугаться (о многихъ). Вони осі полякались і змій злякавсь. Рудч. Ск. І. 114.  Словник української мови Грінченка